-
Вимовляється як українське в:
βιβλιοθήκη.
-
Вимовляється як українське г: γραμματική.
Перед голосними переднього ряду γ звучить
як й: γίνομαι.
Вимову у сполученнях з γ, κ, χ описано
нижче.
- Вимовляється як кастильське міжзубне d у слові
médico, або англійське th у слові
these: δελφίνι.
-
Вимовляється як українське з: ζάχαρη.
-
Вимовляється як кастильське c у слові cero,
або англійське th у слові thanks:
θέμα.
- Вимовляється як к: καφές.
Перед голосними переднього ряду пом'якшується: κέντρο.
-
Середнє л, як в західно-українських говорах чи на Полтавщині:
λεμόνι.
Перед голосними переднього ряду пом'якшується: ελιά.
-
Вимовляється як українське м: μάρμαρο.
-
Вимовляється як українське н: ενέργεια.
Перед голосними переднього ряду пом'якшується: λεμονιά.
-
Вимовляється як кс:
ξένος.
У положенні після ν одзвінчується та вимовляється як
ґз: δεν ξέρω.
-
Вимовляється як українське п: Ακρόπολη.
-
Вимовляється як українське р: ρέστα.
-
Вимовляється як кастильське s, більш "шипляче" ніж наше:
στόμα.
Перед дзвінкими приголосними σ вимовляється як
з: διαμέρισμα.
-
Вимовляється як українське т: τηλέφωνο.
-
Вимовляється як українське ф: φανάρι.
-
Вимовляється як українське х:
χαράκτηρας.
Перед голосними переднього ряду пом'якшується:
αρχιτέκτονας.
- Вимовляється як пс: ψάλτης.
У положенні після ν одзвінчується й вимовляється як бз.
-
Вимовляються як ŋg: αγκάλη.
На початку слова вимовляються як ґ:
γκρεμίζω.
- Вимовляється як ŋgz. На початку слова не зустрічається.
-
Вимовляється як зм: πλάσμα.
-
В середині слова вимовляється як мб:
έμπορος. На початку слова -- як
б: μπαίνω.
-
В середині слова вимовляється як нд:
άντρας. На початку слова -- як
д: ντύνω.
-
Вимовляється як українське ц: έτσι.
-
Вимовляється як дз: τζάμι.
Новогрецька мова має п'ять голосних звуків. Чотири з них визначаються
на письмі окремими буквами, п'ятий передається дифтонгом
ου. Голосні і їх звукові відповідники:
α вимовляється як а:
άλφα.
ε вимовляється як українське е. Після
κ та χ ця літера вимовляється ближче до
українського є.
η, ι, υ вимовляються
як українське і.
ο, ω вимовляються як українське
о.
Орфографічними дифтонгами, тобто такими, що у
сучасної мові вимовляються як одна голосна, є:
αι: Вимовляється як ε.
ει, οι, υι: Вимовляються як ι.
ου: Вимовляється як українське у.
Фонетичними дифтонгами є:
Сполучення будь-якого голосного з нескладовим і, наприклад:
αηδόνι aiðoˈni,
βόισμα voˈizma;
Сполучення голосного з нескладовим υ:
αυ, ευ, ηυ. Ці сполучення
вимовляються як аф, еф, іф
якщо стоять перед глухим приголосним. Якщо вони стоять перед
голосним або дзвінким приголосним, то вимовляються як ав,
ев, ів;
Особливості вимови деяких сполучень
Подвійні приголосні вимовляються так само, як одинарні (за
винятком γγ):
άρρωστος a΄rostos;
Йота між глухим проривним приголосним і голосним вимовляється з
придихом: ποιος
phios.
Йота між μ та голосним вимовляється зі звуком
n (пор. мнясо в деяких українських говірках),
але тільки за умови, що йота знаходиться у одному складі з голосним:
: μια
mnia, але
μία mia.