diff options
author | Sergey Poznyakoff <gray@gnu.org.ua> | 2007-09-30 13:20:03 +0000 |
---|---|---|
committer | Sergey Poznyakoff <gray@gnu.org.ua> | 2007-09-30 13:20:03 +0000 |
commit | 761e0a1dc40e3709d875491623e54931740a2116 (patch) | |
tree | 75e6b1fb252edc78bd86096b5333b8d360889249 | |
parent | 2de84cd8540fe2cc7a25f51c2e05abda57e9ac3b (diff) | |
download | ellinika-761e0a1dc40e3709d875491623e54931740a2116.tar.gz ellinika-761e0a1dc40e3709d875491623e54931740a2116.tar.bz2 |
Update
git-svn-id: file:///home/puszcza/svnroot/ellinika/trunk@477 941c8c0f-9102-463b-b60b-cd22ce0e6858
-rw-r--r-- | ChangeLog | 5 | ||||
-rw-r--r-- | xml/uk/istoria.xml | 230 | ||||
-rw-r--r-- | xml/uk/tonos.xml | 76 |
3 files changed, 304 insertions, 7 deletions
@@ -1,3 +1,8 @@ | |||
1 | 2007-09-30 Sergey Poznyakoff <gray@gnu.org.ua> | ||
2 | |||
3 | * xml/uk/tonos.xml, xml/uk/istoria.xml: Update. Contributed by | ||
4 | Olena Malchik. | ||
5 | |||
1 | 2006-10-12 Sergey Poznyakoff <gray@gnu.org.ua> | 6 | 2006-10-12 Sergey Poznyakoff <gray@gnu.org.ua> |
2 | 7 | ||
3 | * .htaccess: Remove. The file is generated. | 8 | * .htaccess: Remove. The file is generated. |
diff --git a/xml/uk/istoria.xml b/xml/uk/istoria.xml index dc20b42..639c8c9 100644 --- a/xml/uk/istoria.xml +++ b/xml/uk/istoria.xml | |||
@@ -1,6 +1,7 @@ | |||
1 | |||
1 | <!-- | 2 | <!-- |
2 | 3 | ||
3 | Copyright (C) 2006 Sergey Poznyakoff | 4 | Copyright (C) 2004 Sergey Poznyakoff |
4 | 5 | ||
5 | Permission is granted to copy, distribute and/or modify this document | 6 | Permission is granted to copy, distribute and/or modify this document |
6 | under the terms of the GNU Free Documentation License, Version 1.2 | 7 | under the terms of the GNU Free Documentation License, Version 1.2 |
@@ -8,10 +9,233 @@ | |||
8 | with no Invariant Sections, no Front-Cover Texts, and no Back-Cover | 9 | with no Invariant Sections, no Front-Cover Texts, and no Back-Cover |
9 | Texts. A copy of the license is included in the file COPYING.FDL --> | 10 | Texts. A copy of the license is included in the file COPYING.FDL --> |
10 | 11 | ||
11 | <PAGE PREFIX="istoria" TITLE="Історія" HEADER="Історія"> | 12 | <PAGE PREFIX="istoria" TITLE="История" HEADER="История"> |
12 | <NOTREADY>Сторінка в розробці</NOTREADY> | 13 | <HEADER>Стислий огляд історії розвитку грецької мови</HEADER> |
14 | |||
15 | <PARA>Грецька мова належить до | ||
16 | <XREF URL="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8"> | ||
17 | індоєвропейської мовної сім'ї</XREF>. Відокремлення грецьких | ||
18 | протодіалектів сталося близько III тис. до н. е. Протогрецькі племена | ||
19 | з'явилися на Балканському півострові на початку II тис. до н.е. На | ||
20 | півночі півострів населяли <DFN>дорійські племена</DFN>, а на півдні | ||
21 | -- <DFN>ахейські</DFN>. | ||
22 | </PARA> | ||
23 | |||
24 | <PARA>На момент появи греків в Середземномор'ї воно вже являло собою | ||
25 | єдиний культурний регіон з такими високорозвиненими культурами, як | ||
26 | єгипетська та хетська.</PARA> | ||
27 | |||
28 | <PARA>О тій порі на Балканському півострові вже тривалий час жили | ||
29 | індоєвропейські та неіндоєвропейські племена. До неіндоєвропейської, | ||
30 | ймовірно, належала високорозвинена цивілізація острова Крит, що | ||
31 | постраждала в середині XV ст. до н. е. від стихійного лиха, від | ||
32 | якихось внутрішніх державних причин, а також від навали ворожих | ||
33 | племен, серед яких були й ахейці. Ця культура справила величезний | ||
34 | вплив на культуру останніх. Ахейці запозичили у критян їхнє складове | ||
35 | письмо (так зване | ||
36 | <XREF URL="http://www.ancientscripts.com/lineara.html">"письмо | ||
37 | А"</XREF>, не розгадане до сієї пори, і більш пізнє, | ||
38 | <XREF URL="http://www.ancientscripts.com/linearb.html">"письмо | ||
39 | Б"</XREF>), політичний устрій, основи ремесел та мистецтва. За назвою | ||
40 | найрозвиненішої держави того часу - | ||
41 | <XREF URL="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BA%D0%B5%D0%BD%D0%B8">Мікен</XREF> | ||
42 | (одним з їхніх правителів був "володар племен" Агамемнон, що очолив в | ||
43 | середині XIII ст. до н.е. похід ахейців на Трою) - ахейська культура | ||
44 | XIII - XI ст. до н.е. називається крито-мікенською.</PARA> | ||
45 | |||
46 | <PARA>Наприкінці II тис. до н.е. розпочалася епоха міграції племен, | ||
47 | які жили на території Європи та північних Балкан. Частина племен з | ||
48 | півночі Балкан рушили на південь. Серед них були й дорійці, що, | ||
49 | вочевидь, стояли на нижчому за ахейців рівні культурного розвитку. | ||
50 | Внаслідок дорійського нашестя, й можливо ще й якогось стихійного лиха, | ||
51 | ахейська культура загинула майже повністю, тому грецьким племенам | ||
52 | довелося створювати свою культуру багато в чому заново (зокрема, | ||
53 | писемність). Поступово ці племена заселили острова Егейського моря, | ||
54 | західне узбережжя Малої Азії, а також проникли на захід, заселивши | ||
55 | острів Сицилію та південь Апеннінського півострова. Ця частина | ||
56 | грецького світу отримала назву <DFN>Великої Греції</DFN>, на противагу | ||
57 | <DFN>Μалій (Центральній) Греції</DFN>.</PARA> | ||
58 | |||
59 | <PARA>Племена жили досить уособлено, що призвело до зростання | ||
60 | діалектної відмінності їхніх говорів, в основному на рівні фонетики. | ||
61 | Їхній уособленості сприяли чисельні причини, зокрема замкнутість | ||
62 | родової общини та географічні особливості місць розселення (гориста | ||
63 | місцевість та острова). В XII - IX ст. до н. е. на сході грецького | ||
64 | світу розвиваються іонійські діалекти малоазійського узбережжя, | ||
65 | частини Егейських островів та Аттики, чий діалект скоро виділяється у | ||
66 | самостійний.</PARA> | ||
67 | |||
68 | <PARA>Центральні й частково східні племена стають носіями еолійських | ||
69 | діалектів (о. Лесбос, довколишнє узбережжя Малої Азії, Фесалія та | ||
70 | Беотія на Балканах). Окрему групу складають дорійські діалекти | ||
71 | Пелопоннеса та близькі до них діалекти північно-західної частини | ||
72 | Еллади.</PARA> | ||
73 | |||
74 | <PARA>В VIII ст. до н. е. найбільшого розвитку досягла центральна | ||
75 | частина малоазійського узбережжя (Іонія). Починаючи з цього часу, | ||
76 | Іонія стає осередком формування головних культурних основ еллінського | ||
77 | життя: економіки (тут виникли центри торгівлі, ремесел, | ||
78 | рабовласництва; формуються унікальні міста-держави, основані на прямій | ||
79 | демократії - поліси), мистецтва (тут формуються архітектурні ордери, | ||
80 | розвивається скульптура й живопис), науки та філософії, й нарешті, тут | ||
81 | закладається базис літературної мови. Саме у VIII ст. були створені | ||
82 | епічні поеми "Іліада" та "Одіссея", які приписуються Гомеру. Таким | ||
83 | чином, VIII ст. до н. е. вважається початком грецької літератури та | ||
84 | початком історії грецької мови в усіх її варіантах.</PARA> | ||
85 | |||
86 | <PARA>Бурхливий розвиток вимагав писемності. Давня писемність, що | ||
87 | базувалася на письмі А та Б, на той час була вже втрачена. | ||
88 | <XREF URL="http://www.ancientscripts.com/greek.html">Нова</XREF> | ||
89 | писемність, вочевидь, була створена на базі | ||
90 | <XREF URL="http://www.ancientscripts.com/phoenician.html"> письма | ||
91 | фінікійців</XREF>, з якими на той час греки вели активну торгівлю.</PARA> | ||
92 | |||
93 | <PARA>VII - VI ст. до н. е. вважається періодом остаточного розпаду | ||
94 | родових колективів, що призвело до укріплення полісів. Це час | ||
95 | виникнення лірики та драми, які досягають свого розквіту у наступному | ||
96 | сторіччі. У цей період утворюється жанрова диференціація грецької | ||
97 | мови.</PARA> | ||
98 | |||
99 | <PARA>Початком класичного періоду грецької історії вважається час | ||
100 | греко-персидських війн (500-499 рр. до н. е.). У цей період невеликі | ||
101 | грецькі поліси неодноразово об'єднувались у союзи під керівництвом | ||
102 | Афін. Це дало змогу Афінам, центральному полісу Аттики, стати | ||
103 | найважливішим економічним та культурним центром всього грецького | ||
104 | світу. Після закінчення греко-персидських війн настає період | ||
105 | розквіту афінської демократії, не в останню чергу завдяки Періклові, | ||
106 | що з 444 по 429 рр. до н. е. обіймав посаду першого стратега Афін.</PARA> | ||
107 | |||
108 | <PARA>З піднесенням Афін зростав престиж їхнього аттичного діалекту. | ||
109 | Цьому сприяв і нечуваний успіх літературної творчості Афін, й поява | ||
110 | різноманітних філософських шкіл, й підйом ораторського мистецтва. | ||
111 | Література X - IV ст. до н. е. досягла високого рівня розвитку, а мова | ||
112 | творів - високого ступеня стилістичної обробки.</PARA> | ||
113 | |||
114 | <PARA>В цей період творили великі афінські трагіки: Эсхіл (525 - | ||
115 | 456), Софокл (496 - 406) та Эвріпід (480 - 406), та комедіограф | ||
116 | Аристофан. Тоді ж зароджується й історична проза, котру започаткували | ||
117 | "батько історії" Геродот (484 - 425), що писав на іонійському | ||
118 | діалекті, афіняни Фукідід (465 - 399) та Ксенофонт (430 - 350). В | ||
119 | Афінах розвивались різноманітні типи красномовності: судового (Лісій, | ||
120 | 435 - 380), політичного (Демосфен, 384 - 322) та врочистого (Ісократ, | ||
121 | 436 - 338).</PARA> | ||
122 | |||
123 | <PARA>Однак така поширеність аттичного діалекту не перешкоджала | ||
124 | розвиткові й іонійських діалектів, що поступово вело до утворення | ||
125 | "загальної мови", <DFN>койне</DFN>, як у розмовній, так і в | ||
126 | літературній мові.</PARA> | ||
127 | |||
128 | <PARA>Наприкінці IV ст. до н. е. починається криза полісної системи. | ||
129 | Ослаблені міжусобними конфліктами, поліси один за одним потрапляли в | ||
130 | залежність від свого північного сусіда - Македонії, яка посилилась за | ||
131 | правління Філіпа (359 - 336) та його сина | ||
132 | <XREF URL="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9">Олександра | ||
133 | Македонського</XREF> (336 - 323). Головною політичною подією того часу | ||
134 | стало створення Олександром майже в одну мить за історичними мірками | ||
135 | велетенської імперії, що простяглася від Дунаю до Інда. Це призвело до | ||
136 | посилення взаємного впливу культури греків та інших народів, які | ||
137 | входили в монархію Олександра. Завдяки провідній ролі грецької | ||
138 | культури ця епоха отримала назву <DFN>еллінізм</DFN>. Вона | ||
139 | визначається межами від 338 р. до н. е., року перемоги Філіпа над | ||
140 | греками при Херонеї, до 30 р. до н. е., року падіння Єгипту, останньої | ||
141 | держави діадохів, наступників Олександра.</PARA> | ||
142 | |||
143 | <PARA>В цей час розвиток грецької культури та мови зазнав серйозних | ||
144 | змін. Грецькі поліси поступово втрачали свою самостійність, і з III | ||
145 | ст. до н. е. центрами грецької культури стають столиці найсильніших | ||
146 | елліністичних держав - Олександрія в Єгипті, де правили Птолемеї, | ||
147 | а пізніше Антіохія в Сірії, якою управляли Селевкіди.</PARA> | ||
148 | |||
149 | <PARA>В Олександрії зосередилась значна частина грецького населення. | ||
150 | Сюди з'їжджалися вчені, ритори, філософи, поети, наполегливо | ||
151 | запрошувані Птолемеями. Серед олександрійських поетів найвідоміші - | ||
152 | Калимах (бл. 310 - 240), Аполлоній Родоський (бл. 295 - 215), Теокріт | ||
153 | (перша половина III ст. до н. е.).</PARA> | ||
154 | |||
155 | <PARA>На стан грецької мови й її подальший розвиток значною мірою | ||
156 | вплинула зміна співвідношення між писемною та усною мовою. Якщо життя | ||
157 | в полісах сприяло розвитку усного мовлення, то в величезній імперії | ||
158 | Олександра все більшого вжитку набувала писемна мова, що призвело до | ||
159 | змін в освіті та літературних жанрах. З цього моменту літературна та | ||
160 | писемна мови розвиваються в протилежних напрямках. В усному мовленні | ||
161 | утворюються чисельні місцеві варіанти, змішуються форми різних | ||
162 | діалектів, але разом з цим створюється й "загальна мова" (κοινὴ | ||
163 | διάλεκτος). В грецькій науці цей варіант отримав назву | ||
164 | <DFN>олександрійського койне</DFN>, в українській -- | ||
165 | <DFN>загальногрецького (еліністичного) койне</DFN>. В писемній же мові | ||
166 | відбувається свідома консервація його класичної аттичної норми V - VI | ||
< |